Ее вы выманили просто,
Позвал знакомый, а потом…
Накинув легкое пальто,
Иду во двор считать я звезды.
В который раз не в силах спать:
- Одна, две, три…и семь, и восемь.
Чуть слышно сбрасывает в осень
Орех листву свою опять.
Вас было много и толпой
Хотелось вволю поглумиться,
Ей нечем было защититься
От вашей жадности слепой.
Все было точно учтено:
Сиротство, бедность, беззащитность,
Вы издеваться не страшились
Над бесприютной чистотой.
К ней не пристанет ваша грязь!
Она поднимется, я верю,
Любим, конечно, будет ею
Малыш, что зачат в страшный час.
Ее ли мне теперь жалеть,
Иль вас – потерянных и подлых,
Безнравственных в своей свободе,
Чтоб человечное иметь?
Опять не спится до зари,
Я думаю который месяц:
Кто вас, таких, носил под сердцем,
Ходить учил и говорить?
И есть ли в вас, хоть капля слуха,
Чтоб слышать истины слова…
И сможет ли поднять она
Вас, вот таких – убогих духом?
19.08.1995г.
Любовь,Володенко - Бледных,
Владикавказ,Россия
родилась 13.12.1959 года и выросла в городе Владикавказе,с 12 лет пишу стихи и верю в Господа,прошу кому интересно какое либо общение,пишите.С Божьей помощью.Люба.Еще вы можете почитать мои стихи на сайте stihi.ru автор Любовь Александровна e-mail автора:Lubovblednih@yandex.ru сайт автора:Немного обо мне
Прочитано 7481 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
