Дивлюсь я на небо
І бачу красу неосяжну:
Хмарини пливуть,
Наче лебеді білі в воді,
І місяць виходить з-за хмари
Так гордо й поважно
Ті лебеді білі стають золотими тоді.
А місячне сяйво таке,
Що не можна дивитись
І диву даєшся красі,
Що Господь сотворив.
Ні в чому Творець наш
Не міг помилитись,
Коли Він весь світ прекрасний творив.
Хмарини поважно проплили,
І синєє небо
За мить знов стає голубе.
Подекуди зірки,
Наначе моргають до тебе
І манять увись,
Манять в рідну країну тебе.
О, Боже, мій милий,
Ну як же Ти дивно й прекрасно
Руками Своїми
І землю і небо створив.
Як місяць зайде,
Встане сонечко тепле і ясне
Й зігріє усіх
Ніжним світлим промінням з гори.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Секреты Божьей веры - Николай Погребняк И было время, и встали предо мной следующие вопросы:
1. Как жить верой, когда кажется, что мир рушится, и осталась одна только надежда - на справедливость Божью и милость Божью?
2. Почему жизнь по вере оказалась совсем не такой простой и мирной, как я думал, когда шел к Богу?
3. А может, такой трудной для души и должна быть у Божьего человека жизнь здесь, в этом царствии?
И был ответ Божий на эти вопросы, и в результате возникла серия (назовем их беседами): «Секреты Божьей веры».
